Замовлення книг із сайту

Дорогі гості сайту. Ви можете замовити за ціною видавництва будь-які книги, відправивши листа з вашими побажаннями та координатами на E-MAIL: mido.mukachevo@rambler.ru

- Найцінніша порада, яку ви отримали в житті? Від кого?

- Від моєї бабки Марти, малописьменної сільської жінки: якщо хочеш, щоб роботу було зроблено, зроби її сам. Якщо хочеш, щоб робота комусь любилася, зроби її так, щоб вона любилася тобі. Це спрацьовує у всіх сферах. Письменник Дмитро Кешеля зізнавався мені, що кращі свої речі він писав для себе, не сподіваючись, що їх колись надрукують.

- Чи часто змінюєте свою думку? Чому?

- Часто. А тому, бо змінююся сам. І це нормально. Ми по-різному дивимося на світ, коли ситі й голодні, любимі й нелюбимі, хворі й здорові, з грошима і без них. До того ж, людина змінюється на клітинному рівні кожні 7 років. Чого ж тоді дивуватися мінливості думок і поглядів. Життя від цього не легшає, зате воно цікавіше.

- Чи справляють на вас враження звання, титули, багатство інших людей?

 

- Звісно, що справляють. І враження різні: одним це пасує, інших робить жалюгідними, смішними, бо ж титули треба постійно підтверджувати, а кишка тонка, інтелект ріденький... А щодо чужого багатства, то мудро кажуть французи: бідний не той, у кого мало, а кому мало. Ще простіше і точніше в американців: якщо ти такий розумний, де твої гроші. Кожному своє: розумним і спритним – гроші, мудрим – духовне багатство. Ні ті , ні інші не програють. Програють лише заздрісники.

- Історична особа, яка вам найбільш цікава?

- Безумовно – Ісус Христос. Не можу до кінця збагнути повноти Його вчення і величі Його вчинку. Чи це людина, що стала Богом, чи Бог, котрий став людиною...

- Найнеприємніше рішення, яке вам доводилося приймати?

- Це коли доводиться поривати стосунки з людьми, з якими тебе щось пов'язувало, але відносини вичерпалися і гальмують твій розвиток. Серце, розум диктують одне, а інтуїція, ангел-охоронець підказують інше. Вчуся прислухатись до них.

- Риси, які найбільше цінуєте у чоловіків?

- Відповідальність. Це головна чоловіча риса, вона дає владу над людьми, над обставинами, над собою. Відповідальність за зроблене і не зроблене, за сказане, за людей, яких ти ведеш за собою, яких любиш.

- У жінок?

- Мудра доброта, вроджена гідність і зваблива ніжність. Чоловіки це відчувають на відстані шкірою. Таких жінок шукають, таких жінок не кидають.

- Недолік, який викликає у вас найбільшу огиду?

- Агресивна глупота.

- Недолік, який можете пробачити?

- Неагресивну глупоту.

- Політичні симпатії (партія, особа)?

- Мені подобається шляхетність і світлий розум Ющенка, залізна воля і тактичне мислення Медведчука, сила спокою Марчука, витримка Януковича, покладистість Кучми, інтелект Литвина, розважливість Мороза, хазяйновитість Кірпи, рішучість Тимошенко і енергійність Вітренко...Якби все це поєднав у собі один український політик, то Черчілль і Тетчер " вихідні".

- Як ставитеся до релігії?

- Релігія передана нам у генах, як священний код самозбереження. Той, хто створив нас, хотів бачити нас досконалими. Але люди не зрозуміли до кінця Його задуму. Час від часу, через кращих Він посилав корективи, нагадування. Але люди і далі були слабі й марновірні. Для закостенілої людської свідомості потрібен був струс – і він стався 2000 років тому на Голгофі. Апофеоз великої жертви Бога людям. Великого його подарунка – безсмертя людської душі. Як після цього не прийти до Нього! Зрештою, суть християнської релігії дуже демократична, дуже делікатна – кожному дано право вибору. Не помились, бо рано чи пізно ти однаково, віриш чи не віриш, прийдеш до Бога. Сенс лише в тому – яким прийдеш, в якому вигляді з'явишся "на килим" до шефа Всесвіту...

- Ваш девіз?

- Будь завжди собою, якщо можеш це оплатити. 

- Ваша улюблена газета?

- Хустська "Ленінська правда" 60-тих років. По ній я навчився читати й писати, полюбив хруст газетного паперу.

- Журнал?

- "Ваш прекрасний сад". 

- Улюблена пісня? Виконавець?

- Алла Пугачова. Це не співанки – це пісенні новели, драми. Пугачова – це Бунін, Шекспір естради.

-  Фільм?

- "Андрій Рубльов" Тарковського. Окремі сцени просто паралізують. Це чари мистецтва. А з голлівудського кіно – "Аромат жінки" з Аль Пачіно, бо він передає аромат справжнього мужчини.

- Художник, роботи якого вам найбільше подобаються?

-  Природа.

- Улюблений письменник?

- Апостол Павло. Це не просто письмо, а живописання стилю, думки, енергетики, духу.

- Яким своїм досягненням пишаєтеся?

- Переборення спокус.

- Улюблена робота?

- Реставрування старовинних речей, книг, текстів.

- Відчуття, якого ви б хотіли зазнати?

- Повнота спокою.

- Відчуття, якого б ви хотіли уникнути?

- Відмовляти людям.

- Улюблене свято?

- Субота. День російської парної і українського пива. Півдня абсолютної бездіяльності мозку і тіла.

- Головна риса вашого характеру?

- Продуктивне мислення. Люблю продукувати ідеї і будувати з них практичні комбінації, підкидати ідеї іншим. Авторство мене не пече. Приміром, це мої ідеї були організувати в Мукачеві фестиваль "Червоне вино", запровадити звання "Почесний громадянин Мукачева", видати "Енциклопедію Мукачева"...

- Риси, які найбільше цінуєте в друзях?

- Нетривіальне мислення, дотепність, відносна порядність.

- Як ви хотіли б померти?

- Для чого говорити про смерть, коли Ісус нам дав шанс на безсмертя.

- Ваш основний недолік?

- Довго запрягаю перед швидкою їздою.

- Чого ви боїтеся?

- Духовної слабості, черствості.

- Випадки, обставини, за яких говорите неправду?

- Один дотепник радив: якщо тобі немає що сказати, кажи правду. На жаль, часто доводиться використовувати "ложь во спасенне", - як себе, так інших. У мене стосовно цього в одній збірці є афоризм: " Короткі ноги у брехні, зате які у неї губки!" Так, грішні ми, чоловіки, найбільше неправди говоримо жінкам. Як на мене, це стихійний захист від їх зазіхання на нашу свободу, від надмірної опіки, недовіри. Парадокс: щоб тобі вірили, мусиш брехати...

-  Ваші слова-паразити?

- Можливо, паразитні фрази: "як служба?", "чим живете?", "мене це не зворушує", " попасти в клей", " під контролем"... 

- Ким би ви хотіли бути, якби не стали тим, ким ви є?

- Виноробом в Іспанії. Антикваром у Парижі. Бібліотекарем монастиря.

- Ваше уявлення про щастя?

- Немає щастя, зате є спокій і воля. У цьому я згідний з Пушкіним.

- Робота, про яку мрієте?

- Роботи в мене багато. Інколи мрію про бездіяльність.

- Талант, який би вам хотілося мати?

- Я ще не розпорядився тим, що мені вже дано.

- Ваша думка про жінок-керівників і що б ви їм побажали? 

- Жінок-керівників мені шкода. Ще більше шкода їх підлеглих-чоловіків. Природа це не передбачала. Коли з'являються Клеопатри, Жанни д'Арк, Катерини, Ілони Зріні, це означає, що чоловіче плем'я ослабло. Жінка повинна координувати й надихати чоловіка, а не керувати ним. Інакше почуття меншовартості йому забезпечене. Та коли вже вибрала жінка керівне крісло (чи воно її), я побажав би їй мужності і мудрості вміло завантажувати все-таки чоловічі плечі, а головне – не охолонути душею й серцем, не розгубити жару жіночності. Бо "з тих пір як жінка вивела нас з раю, чомусь ми рай чекаємо від них"...

Лариса Подоляк